До відзначення 98 річниці від дня народження видатного українського педагога, письменника, нашого земляка - В.О. Сухомлинького, бібліотекар спільно із вчителем Краваць Т.Д. підготували та провели тематичну лінійку, на якій ознайомили учнів та учнівське юнацтво із житєвим і творчим шляхом видатного українського педагога, письменника В. О. Сухомлинського, із його творчою спадщиною і збіркою "Казки школи під голубим небом". Також бібліотекар презентувала своїм користувачам книжкову виставку, а також звернула увагу на виготовлений у 2013р., до 95 річниці буклет, за творчістю В. Сухомлинського "Бо я - Людина!".

75-ті роковини трагічних подій у "Бабиному Яру"

29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почались масові розстріли мирного населення міста - за два дні було вбито 33 771 тисячі євреїв. До 1943 року Бабин Яр став місцем розстрілу до 200 000 чоловік.

Німецька армія окупувала Київ 19 вересня і з наступного дня спеціальні підрозділи СС почали підготовку виконання наказу Гітлера про знищення усіх євреїв і радянських офіційних осіб. Перший розстріл відбувся 27 вересня — були знищені 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилась поблизу Бабиного Яру. Цього ж дня німецьким комендантом міста було видано наказ усім євреям разом з речами з'явитись 29 вересня з документами і цінними речами в збірний пункт біля Бабиного Яру для евакуації.
Зранку 29 вересня понад 30 тисяч євреїв прибули на північну околицю Києва невеликими групами. Їх розстрілювали по 30-40 чоловік і скидали в рів. Після того як він наповнювався 2-3 рядами тіл, мертвих присипали землею. За два дні у Бабиному Яру зондеркомандою 4а під командуванням штандартенфюрера Пауля Блобеля і за підтримки двох підрозділів полку поліції «Південь» було розстріляно 33 771 чоловік. Наступні розстріли євреїв відбулись 1, 2, 8 і 11 жовтня 1941 року.
Протягом 1941-43 років у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена Організації українських націоналістів, 100 матросів Дніпровського загону Пінської воєнної флотилії, знищено 5 циганських таборів. За оцінками, за три роки у Бабиному Яру було розстріляно від 70 000 до 200 000 чоловік. Крім того, у Сирецькому концтаборі, де утримувались колишні комуністичні активісти, підпильники і військовополонені, за роки війни загинуло більше 25 тисяч осіб. Коли почався відступ німецької армії з території СРСР, нацисти намагались сховати сліди злочинів - їм вдалось ексгумувати частину тіл і спалити їх, але залишились числені свідки і криміналістичні доказирозстрілів мирного населення Києва.
У повоєнний час пройшли судові процеси над винуватцями розстрілів у Бабиному Яру. Начальник айнзацгруппи Пауль Блобель був засуджений до страти, генерал-майор Курт Еберхард, який віддав наказ про розстріл, помер, не дочекавшись вироку; генеральний комісар Києва Гельмут Квітцрау до відповідальності не притягувався і помер в 1999 році.

Детальніше про Бабин Яр, і зокрема про історію та проблеми меморіалізації місця масових розстрілів можна дізнатись із тематичної книжкової виставки, яку бібліотекар презентувала учнівській молоді та молодшим учням місцевого навчального закладу. Основою даної літературної викладки, стала книга А.Кузнецова "Бабий Яр", враженнями від прочитаного матеріалу, із своїми однолітками, поділилась учениця 11класу Глухенька Альона. У продовженні ознайомлення з тематичним матеріалом, бібліотекар запропонувала своїм користувачам, переглянути документальний відеоролик "Бабий Яр. Живий", Це сповідь того, хто вижив. Це Бабин Яр очима 6-річного єврейського хлопчика, а нині 81-річного дідуся Михайла Сидька. Й він уперше розповість свою історію українцям у спецпроекті «Вікон» «Бабин Яр. Живий».

Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, 

народ — нацією, країна — державою.

"Михайло Грушевський "

У кожного народу є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків. До таких велетнів української національної культури належить Михайло Грушевський (1866-1934) — визначний історик, археолог, літературознавець, соціолог, публіцист, письменник, організатор української науки, громадсько-політичний і державний діяч, засновник Української Народної Республіки. Саме з його творчою спадщиною пов'язані ідеї відродження української культури і науки, історичної свідомості й національної гідності народу.
Михайло Грушевський належить до тих громадських діячів, які сповна пізнали велич і насолоду тріумфу і гіркоту поразки, але до кінця залишилися вірними ідеї усього життя — самоствердженню свого народу. Пам'ять про нього — вічна, а його наукові праці — невичерпне джерело мудрості. 
З нагоди 150-річчя від Дня народждення, нашою бібліотекою було оформлено та презентовано , тематичну викладку літератури, яка стала продовженням ниски заходів, проведених на протязі  2016р. та приурочених  цій визначній події.

22. 09 – була проведена година-реквієм «Стоїть обеліск і на нім імена, які вкарбувала навіки війна» (До Дня Партизанської слави). Бібліотекар разом  учнівською молоддю із словами вдячності та шани завітали до інваліда другої світової війни Рибака  В.Ф. та привітали його з цим днем.  Потім бібліотекар  запросила  молодь до бібліотеки і розповіла присутнім, про події тих років та провела фото-огляд музею «Зелена Брама», а також  урочистостей проведених 15.09. 2016р, у с. Підвисоке,  до яких долучилась делегація із Голованівського району, на чолі із заступником РДА , головою спілки ветеранської організації та її членів, бібліотекарів та  інших уповноважених осіб, для вшанування 75 річчя пам’яті полеглих земляків в урочищі «Зелена Брама» . А   також  презентувала книжкову виставку присвячену подіям 75 річної давності,   та книги В. Даценка «Зеленая Брама: возвращение к легенде» та «Бабий Яр» Кузнецова А.,  які нещодавно надійшли в нашу бібліотеку.

Памятний знак "Зелена Брама"с. Підвисоке

Це - наше і це - Твоє!

Під такою назвою 1 вересня 2016р. було проведено перший урок у нашому навчальному закладі, присвячений 25 річниці Незалежності України. До його проведення долучилась і наша бібліотека. Спільно із вчителями молодшої ланки, бібліотекар підготувала багато цікавинок про рідну Землю і тематичну літературу, на яку опиралась, під час проведення уроку. 

  Продовжився урок,  на зеленій галявині,  де дітям було запропоновану гру, на пепевірку їх знань міст України. Діти жваво змагались за кращого знавця міст, своєї рідної Держави.