Тиждень дитячого читання

2 квітня у бібліотеці було проведено бесіду-вікторину до Всесвітнього Дня дитячої книги.
https://docs.google.com/file/d/0B5JkXFlmBEv1MEI2TWx1aVNTcFE/edit

31 березня до Дня народження Г. Х. Андерсена  (2 квітня) та до Всесвітнього Дня дитячої книги,  для користувачів молодших класів було проведено вікторину з переглядом улюблених мультфільмів за творчістю видатного датського казкаря. Бібліотекар провела невеличку подорож по його біографії та творчому шляху, а потім маленькі читачі поринули у "Казковий світ Г. Х. Андерсена". Метою заходу було поглибити знання дітей про його казки, розвивати творчі можливості дитини, естетичні смаки, навички самостійної пошукової роботи, вміння аналізувати прочитане та знаходити в ньому мораль, виховувати любов до добра, прекрасного, формувати інтерес до нових знань та шанобливого ставлення один до одного, а  також прививати любов до книги.

21.03 у рамках Національного проекту «Україна читає дітям» та до Всеукраїнського тижня дитячого читання було проведено голосні читання «Живе поезія у мові». Цього дня діти 4- 7 кл. читали свої улюблені вірші Т. Г. Шевченка, адже гуманізм Кобзаревої творчості найповніше виявився саме в ставленні до дітей – найласкавіші слова, найніжніші порухи серця поет адресував саме їм. Всі присутні згадували моменти біографії Шевченка, відомі в Україні та в усьому світі пам’ятники Кобзареві. З вуст дітей лунали вірші – «Зацвіла в долині червона калина», «Сон», «Ой діброво - !», «І золотої й дорогої», «За сонцем хмаронька пливе», «Мені тринадцятий минало», «Заповіт» та ін. і хвилювали їхні серця. Читання були присвячені 201-річниці Генія українського народу. Шевченкова поезія – це не розважальне легке чтиво, а вистраждані серцем думи, тяжкі думи про долю народу. Сокровенні рядки присвячує поет рідній Україні з її вишневими садками, розлогими степами, високими могилами й широким Дніпром. На закінчення заходу з вуст бібліотекаря пролунали такі слова: - Припадаймо усі – і діти, і дорослі до мудрої Тарасової книги, вчитуймося у її молитви й думи, ставаймо мудрішими, добрішими й дружнішими!    

                   
     23 березня долучившись до проведення тематичної лінійки у школі бібліотекар підготувала книжкову виставку "Птахи -- наші друзі", на якій було представлено книги, які розповідали про поведінку, життя, користь птахів, а також про те, де і які пам’ятники збудовано на їх честь. 
1 квітня – Міжнародний день птахів. Починаючи з 1923 року це свято стало уже традиційним і святкується у всіх школах України. Щорічно певний вид птахів оголошується птахом року.
Пташки – наші найменші друзі і невідємна часточка природи. Вони прикрашають діброви і сади, тішать нас своїм чарівним співом. Їх весела дзвінка пісня, яскраве забарвлення оживляють природу і звеселяють наші серця, додають нам бадьорості і радості.
Ми любимо наших пернатих друзів. Вони дорогі нам як незамінні помічники в боротьбі за врожай, вірні союзники в знищенні шкідників. Вже зовсім скоро пташки на своїх тендітних крильцях принесуть нам весну.

  

24.03 - до Всеукраїнського тижня дитячого читання для учнів 1 та 4кл. було проведено інформіну «Восьме диво світу - книга». Розпочався захід з розповіді бібліотекаря цікавою та важливою інформацією щодо історії виникнення книги та її значущості в житті людини та суспільстві. Нагадала про те, що для кращого вдосконалення свого мовного запасу потрібно читати багато літератури написаної Вітчизняними письменниками, скеровувати свою увагу на рідну мову на її особливості та колоритність та неповторну красу, поглиблювати свої знання за допомогою тематичних довідників, підручників, енциклопедій тощо. Читачі поділились спогадами зі своїми друзями про те як і коли вони прочитали свою першу книгу і як це вплинуло на їхню подальшу з нею дружбу. Також обмінялись враженнями щодо прочитаних книг та порадами до прочитання нових, захоплюючих історій . Бібліотекар в свою ж чергу, ознайомила їх з письменниками та книгами Ювілярами - 2015р, та запропонувала книги з нових надходжень.

 21 березня, відзначається щорічний Всесвітній день поезії.

Всесвітній день поезії був заснований на 30-й сесії генеральної асамблеї ЮНЕСКО, що відбулася у Парижі в 1999 році. Згідно з рішенням ЮНЕСКО, основною метою святкування є заохочення мовного розмаїття та підтримка мов, які зникають, за допомогою поезії.
Крім того, цей День покликаний сприяти розвитку поезії, поверненню до усної традиції поетичних читань, викладанню поезії, відновленню діалогу між поезією та іншими видами мистецтва, такими як театр, танці, музика, живопис, а також заохоченню видавничої справи та створенню у засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

Вважається, що перший поетичний твір був написаний у 23 столітті до нашої ери. Це вірші-гімни аккадської принцеси і верховної жриці, відомої як Енхедуанна. Гімни Енхедуанни вважалися священними.
Віршована форма аж до епохи Відродження шанувалася в Європі як одна з основних умов краси і була практично єдиним інструментом перетворення слова на мистецтво.
Перший Всесвітній день поезії пройшов у 2000 році в Парижі, де розташована штаб-квартира ЮНЕСКО. У цей день в різних країнах світу влаштовуються фестивалі, вікторини та конкурси відомих і поетів-початківців.

Тож не оминула увагою цей день і наша бібліотека, а зробила його особливим для місцевих поетів: Кравець Тетяни Дементіївни, Олійник Людмили Володимирівни, Кравченко Раїси Петрівни, Андрухович Тамари Іванівни, адже саме вони володіють поетичним пером. У  теплій і затишній атмосфері, бібліотекар зібрала  їх для аматорського читання власних віршів під назвою "Поети, які живуть поруч".

 Тетяна Дементіїнна  Кравець

Людмила Володимирівна Олійник

Раїса Петрівна Кравченко

  Вони знайомили присутніх з історією їх написання та подальшими "долями", їх літературних перлів. По-домашньому тепла атмосфера сприяла ліричному настрою присутніх від читання віршів, наскрізь сповнених глибокими почуттями до матері, до рідного краю та його культурної спадщини, патріотичної лірики, про АТО та період Великої Вітчизняної війни.  Давала теми для роздумів, надихала на написання нових, витончених поезій збагачених щирістю та любов’ю. Заслухавшись, непомітно захід добіг до свого завершення, залишивши поза увагою, багатий поетичний світ наших поетів, Тож бібліотекар запропонувала своїм читачам видати збірку-буклет  їхньої поезії. Цю пропозицію було підтримано і кожен з учасників заходу отримав завдання додому: - підібрати вірші, які туди увійдуть та подумати над назвою цієї збірки. Але власне із самою назвою збірки довго думати не довелося, адже вона говорила сама за себе -  "Поети, які живуть поруч".

Книжкова виставка "Я вибрала Долю собі сама" до 85 річчя з Дня Навродження Ліни Костенко

                                    

 

Книжкова виставка до 120 річчя з Дня Народження М. Рильського "Храм поетового слова"

                                           

"Я до тебе, мій краю, моя Батьківщино, незрадливу любов крізь життя пронесу"

13 березня у с. Межирічка біля пам’ятника Невідомого солдата, відбувся мітинг-реквієм, приурочений 71-й річниці визволення села (14-15 березня) та Голованівського району від фашистських загарбників. В проведенні та організації мітингу взяли участь сільський голова, вчителі та учні школи, сільський бібліотекар. До вшанування пам’яті загиблих воїнів долучились представники установ та жителі нашого села. Учні Межирічківської ЗШ поклали квіти до монументу Невідомого солдата. Учасники згадали полеглих у боях воїнів, ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО, а також Героїв Небесної Сотні. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Також цього дня бібліотекар разом із юнацтвом з привітальними словами та зі словами вдячності за ратний подвиг відвідали ветерана Великої Вітчизняної війни Рибака Володимера Федоровича.

Потім бібліотекар для юнацтва 8, 10 та 11 класів провела краєзнавчу годину "Я до тебе, мій краю, моя Батьківщино, незрадливу любов крізь життя пронесу" до Дня визволення с. Межирічки. Учасники заходу зачитали вірші про події 1941-1945рр. та про Вітчизняну війну 2014-2015рр.
Скажи, дідусь, що діється у нас?
Ти – янгол, і тобі з небес видніше:
Тут знов настав страшний воєнний час,
На Україні вже немає тиші.
На Сході – пекло, гинуть хлопчаки,
Вони, дідусь, ще зовсім молоденькі,
А дехто – без ноги чи без руки.
Сліз водоспади виплакали неньки.
Ти про війну колись розповідав,
А ми , дітьми, то слухали мов казку.
І кожен з нас собі не уявляв,
Що можемо потрапити в цю пастку,
Що може повернутися війна,
І змусити нащадків вже страждати.
Скажи,дідусь, чия у тім вина?
Ми завинили й час прийшов розплати?
Ти там у Бога миру попроси
Для нас своїх дітей, своїх онуків,
Ти ближче там, а в наших голосів
Немає сили, загубились звуки.
Ти там у Бога правди попитай,
Щоб все таємне стало очевидним…
Бо знаю, що тобі й привітний Рай
Без неба України не потрібний. (Людмила Легостаева) 

Також бібліотекар презентувала своїм юним читачам нову книгу С. Нечая "Межирічка 1942-1943 років".