Невиплакані очі України

Для поглиблення знань та пам’яті про Голодомор як геноциду українського народу, його причини, перебіг і наслідки, бібліотекарем було проведено бесіди та відеоперегляди за даною тематикою, серед учнів молодшої ланки та педагогічного колективу місцевого навчального закладу.
Голодомор 1932-1933 років - одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних - не підлягає забуттю… Тому гортаючи чорну сторінку нашої історії, бібліотекар наголосила, що голодне лихоліття 33-го – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу.
Педагогічний колектив разом із бібліотекарем долучилися до загальнодержавної хвилини мовчання, усвідомивши, наскільки дорогим даром є життя і як треба цінувати кожну хвилину, яку воно дарує.
 А для більш детального ознайомлення з темою Голодомору 32-33рр бібліотекар підготувала книжкову виставку, з якою було ознайомлено присутніх та запропоновано відеоперегляд "Голод 33 року".

     21 листопада у бібліотеці було проведено героїко-патріотичну годину з відеопереглядом "Україна. Право на Гідність і Свободу"
     День гідності та свободи в Україні можна назвати трохи простіше – річниця Євромайдану. Всі ми знаємо, які події стали приводом для установи цієї дати у нашому календарі. Адже вона є твердженням ідеалів свободи і демократії, а так само пошаною тих, хто віддав свої життя, захищаючи інтереси громадян України. 

"Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності".

Сам День гідності і свободи був створений в 2014 році, і сьогодні для своїх користувачів бібліотекар підготувала книжкову викладку, за даною тематикою. Особливу увагу було звернено на книгу Б. Гуменюка "Блокпост", в якій ідеться про реальні події в Україні часів Майдану і війни 2014-2015рр. Її сюжетна лінія вибудовується винятково на реальних подіях з епізодичними вкрапленнями художнього вимислу, тому що вона засвідчує реальні події, є еклектичною за жанровою формою текстів (автобіографія, публіцистика, верлібр, вірші у прозі, новели, образки, репліки тощо), але єдиною за темою, змістом, пафосом, формою наративу, світоглядом автора. Як твердить сам автор, він свідомо уникав літературщини, акторства, бо тему війни не можна імітувати. Її треба просто фіксувати, десь додаючи певної художньої і жанрової форми, але короткої. Бо стан війни не налаштовує на розлогий формат. Тут треба встигнути розпочати і завершити текст, поки живий…

Також користувачам було запропоновано переглянути відеоролики про хроніку подій Євромайдану.

.

16 листопада до Всесвітнього Дня Толерантності, для юнацтва, було проведено бесіду "Толерантність врятує світ". По закінченню заходу юнацтво, розписало слово "Толерантність" за його значенням, на осінньому листку. Прикрасивши цим листям гілля імітованого дерева.

   

 15.11- За участю обласного методичного відділу освіти, у нашій бібліотеці було проведено засідання клубу за інтересами "Порадниця", за темою "Книги-ювіляри 2017р".
       Учасники засідання, презентували прочитані ними книги: "Чорна рада" П. Куліша (160р.), п’єса М. Старицького "Ой, не ходи ходи Грицю, та й на вечорниці" (130р.), Т. Шевченко "Кобзар" (110р.), Г. Квітка-Основ’яненко "Маруся" (185р.),  це тільки маленька частинка книг- ювілярів. Наші юні читачі, розповіли про них короткі відомості, їх сюжет, та головних героїв, змушуючи слухачів затамувавши подих, поринути у подорож, сторінками представлених ними книг. Адже у них переплетені теми: кохання та зради, історії, українських звичаїв та традицій, а також любов’ю до рідного краю. Особливу зворушливість присутніх, викликала поезія Л. Костенко "Очима ти сказав мені люблю" із ювілейної збірки "Сад нетанучих скульптур" (30 років). 
Презентовані, членством юних, допитливих і охочих порадників  книги, утворили  викладку книг обєднавши в собі три її формати: звичайну паперову, аудіо та електронну.
 Адже!!! Читати - це модно! Читати - це цікаво! Читати - це корисно! 
А формат?....! А формат - немає значення!!! Підтвердили девіз сучасної бібліотеки,  наші гості, залишивши свої побажання та враження, на листочках імітованого "дерева вражень", які їм було роздано, на початку засідання.

       Цьогоріч, 9 листопада з нагоди Дня української писемності та мови, наша бібліотека приєдналась до сімнадцятого Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Запросивши до його написання учнів 7-8кл. разом із вчителем української мови та літератури - Сокорчук Л.В.

       Текст диктанту читав у прямому ефірі його автор – доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко."В різних куточках України і за кордоном диктант пишуть і маленькі діти, і люди поважного віку, і військові училища, і державні адміністрації, і журналісти, і депутати – палітра аудиторії неймовірна. І це велика відповідальність, бо треба всім догодити в плані змісту, емоційного наповнення, посилу, пізнавальності тексту, естетичного задоволення. А це дуже непросто. Та з іншого боку текст має містити неймовірну концентрацію пунктограм і орфограм. Він не має бути легким. У змаганнях мають бути перешкоди, і їх треба долати", – розповідає про підготовку тексту для радіодиктанту Олександр Авраменко.

  Девіз цьогорічного радіодиктанту – "Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета".   Тривожна і напружена, і водночас відповідальна атмосфера, панувала в ті хвилини у бібліотеці. Та коли з вуст автора прозвучали останні слова тексту, кожен з присутніх, відчув гордість від того, що він є - українцем!!! З трепетом в душі та позитивними емоціями, закінчився писемний марафон, але його родзинкою, залишеться перевірка знань, нашої мелодійно-калинової мови.

    Також бібліотекарем було запропоновано користувачам книжкову виставку "Наша мова мова вічної землі, наше слово - слово вічного народу"