Мова душа народу, його поезія і пісня

                                                       

                                                                                                                                 О мово моя! 

О місячне сяйво і спів солов’я, 

Півонії, мальви жоржини!

Моря бріліантів, це - мова моя 

Це мова моєї Вкраїни!

( В. Сосюра)

21 лютого до Міжнародного Дня рідної мови бібліотека спільно із школою провели музично-поетичну акварель "Мова душа народу, його поезія і пісня".

На заході діти мали змогу поринути у багатющий світ краси і принад рідної української мови, згадала видатних літературних митців нашого народу.

Завершився захід рядками Т Г. Шевченка: 

"Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. 

А серце б’ється-ожива, Як їх почує!.."

       

23 лютого бібліотекар разом із юнацтвов 10 кл. зі словами вдячності, шани і привітаннями до захисника рідної землі, відвідали та привітали зі святом ветерана  війни - Рибака В. Ф. Священною є пам'ять про Перемогу і про тих, хто її виборював і платив найдорожчою ціною - власним здоров’ям і життям.

Ми вшановуємо усіх, хто причетний до цього почесного і високого звання Захисника Вітчизни – від сивочолих ветеранів війни до молоді, котра нині несе нелегку армійську службу і до всіх тих, хто стоїть сьогодні на захисті миру і незалежності нашої держави.

"Вони помирали, щоб жила Україна"

20 лютого - до річниці революції Гідності в Україні, у бібліотеці, для користувачів юнацтва, бібліотекарем  було створено та  презентовано веб-презентацію присвячену Небесній Сотні "Вони помирали, щоб жила Україна". 

До заходу долучились вихованці БДЮТ у Межирічківській ЗШ "Гурточки", зі  своїми роботами присвяченими увічненню пам’яті ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ. 

Також юнацтву було представлено документальний фільм "Зима, що нас змінила". Це історія про тих, хто загинув за свободу і за власну державу. Досі невідомо скільки людей насправді входить до Небесної Сотні ... Це не тільки ті, кого вбили в центрі української столиці в кінці лютого. Це також і всі ті, хто виступив проти режиму в різних куточках країни, а потім пропав без вісті, чи був замордований з самого початку Євромайдану. Про них згадуватимуть очевидці тих подій, їхні учасники, та родичі загиблих.  Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

"Кохання немає меж та простору" під такою назвою у бібліотеці для учасників жіночого клубу за інтересами  "Порадниця" було проведено День Святого Валентина (13 лютого). Захід розпочався із презентації бібліотекарем книжкової виставки, основою якої була тема кохання, яку розкривали класики як українського так зарубіжного літературного пера. Але за основу бібілотекарем було використанно тему кохання з рядків  творчості В. Симонека. Для кращого ознайомлення з життям та коханням відомого українського поета та журналіста бібліотекар підготувала веб-презентацію " Ти знаєш, що ти людина...", яка напротязі перегляду перепліталась із віршами: "Вона прийшла непроханна й нежданна", " Є в коханні і будні і свята..." , " Ти знаєш, що ти людина...", які були зачитані бібліотекарем і  які символізували різні  етапи життя митця. 
Далі помандрували наші учасники засідання по рядках віршів Т. Шевченка, Д Павличка, Л.Ураїнки, С. Єсеніна та власних віршів учасників засідання, які  "вразила" стріла Купідона. Потім учасники поділились  своїми ідеями, щодо виготовлення  валентинок із підручних матеріалів. 
З побажаннями миру, злагоди та любові завершилась наша літературна мандрівка присвячена Дню закоханих.

«Афганістан: біль душі і пам'ять серця»

13 лютого  для користувачів бібліотеки юнацтва  було організовано зустріч з воєном-афганцем - Козарчуком Михайлом  Васильовичем. Напочатку заходу  бібліотекар ознайомила присутніх  з трагічною сторінкою нашої історії, з військовими подіями в Афганістані, розповіла про односельчан, що служили в Афганістані, а потім передала слово очевидцю тих страшних подій - Михайлу  Васильовичу. Він розповів юнакам про те, що та війна як і  ця що ми зараз переживаємо, безжально перекреслила тисячі  молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. Але разом з тим, серед страшних небезпек, вогню, крові, нелюдського напруження  вони мужніли і загартовувались.Також показав на карті місце  розташовування  його роти, гортаючи старенький альбом розповів якими були їх воєнні будні та  дні затишшя.                                  
   "Покоління воїнів-афганців знає ціну життя, дружби, єдності" - розповідав Михайло Васильович. Воно зберегло військову відданість і братерство. "Ще досі тим, хто пройшов крізь афганське пекло, сниться, як горіли небо і земля. Наші хлопці у свої 20 років падали, як скошені снопи, одне в одного на очах. А до того ж ще й географічні умови: нестача води і гарячий пісок навкруги, або гори, в яких не пройти. Ковток води цінувався, як золото".
    По закінченню заходу віддати данину пам'яті полеглим воїнам-афганцям нашого села, учасники заходу пройшли на сільське кладовище для покладання квітів, які  виготовлялись вихованцями гуртка БДЮТу Межирічківської ЗШ під керівництвом керівника гуртка - Єнчивої А. М. та бібліотекаря - Смертенюк О. В.