«Чорна квітка тюльпана – пекучий біль Афганістану»

Диміли гори, дощик плакав…

На скронях вже заплівся сніг. 

                                                                                       І він шепнув: 

                                            « Пробачте, мамо, Я повернутися не зміг…»

  Афганська війна!!!!!!! Війна, яка належить до тих подій 20-го століття, які ще не знайшли свого повного та об’єктивного висвітлення та аналізу. Вона залишається «білою плямою» новітньої історії. 

  15 лютого 1989 року для багатьох, став днем, коли скінчився рахунок втратам наших солдатів, службовців. Важкий, сумний підсумок. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, котрі не сказали - «Мамо, я живий...».
  Правда про Афганську війну… Вона різна. Нерідко хвороблива й гірка. 28 років, що пройшли, об'єднали колишніх бійців-інтернаціоналістів у одну родину, де біль одного віддається болем в інших, а радість стає загальним почуттям.
  Афганська війна… Брудна, неоголошена.… А хіба війни можуть бути чистими? Кожна несе смерть, інвалідність, одягає в жалість тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі… . У війни свій рахунок, своя безжалісна арифметика… Неоминула ця "чорна" арифметика і наше село. Два юні серця, два юнаки-Герої, не повернулись до рідних домівок живими, а повернулись, в цинкових гробах "Чорного тюльпана".
   Вшанування пам’яті воїнів-інтернаціоналістів наш прямий обовязок і вічна шана. Тож вже традиційно, в цей день користувачі нашої бібліотеки на чолі з сільським бібліотекарем, представниками місцевої влади та жителів села, запрошують на мітинг воїнів-афганців села та ідуть зі словами скорботи і покладаннями квітів, до підніжжя памятніків загиблим  воїнам-інтернаціоналістам. Цьогоріч до мітитингу приєднались воїни-інтернаціоналісти та очільниками району на чолі з заступником голови райдержадміністрації - Бугаєнко О. П., начальник відділу культури, туризму та культурної спадщини - Піщик Т.В., сільським головою Межирічківської сільської ради - Бабієм В.П., голова первинної громадської організації української спілки ветеранів - Гаврищук Є. Л., жителі села.

Мітинг відкрила Бугаєнко О. П. З глибоким сумом і скорботою,  учнівська молодь продекламувала вірші за підготовленим бібліотекарем сценарієм по даній тематиці. Ці рядки глибоко торкають струни наших сердець, адже в даний час слово "Війна",  ми знову чуємо не з сторінок історії , а з сторінок нашого сьогодення. Хвилина мовчання,  покладання квітів та побажаннями миру, добробуту та словами вдячності  живим воїнам,  завершили скорботну церемонію. 

Продовжуючи захід молодь мала нагоду поспілкуватись із воїном-афганцем села -Козарчуком Михайлом Василевичем, який вкотре розповів юнакам,  про ці страшні сторінки свого життя. Про ті сторінки, які б не хотілось згадувати, бо це болюча і кровава рана кожного, хто пройшов військовий шлях,  афганськими дорогами війни. 

Бібліотекар за допомогою книги та відеопрезентації, продовжила героїко-патріотичну годину та ознайомила присутніх з самою країною Афганістан, її краєвидами та військовими шляхами воюючої до цього часу, країни.