Сьогодні, напередодні Дня виведення військ з Афганістану, бібліотека спільно із школою та підтримкою сільської ради, провели зустіч з бесідою-спогадом із воїнами-афганцями «Молодість у полум’ї, афганської війни».
    На захід були запрошені односельці,молодість яких пройшла у пеклі афганської війни- Козарчук Михайло, Розумович Володимир, Ісаєнко Микола та Підлипний Олег.
Сьогодні, вони вже сивочолі, мужні чоловіки, а тоді - багато років тому, вони були юнаками, зі своїми мріями і планами на майбутнє. Але в той же час хоробрими і відважними, а десь, можливо - романтичними! І без вагань прийняли виклик долі, іти на допомогу, братньому, афганському народові. Не усвідомлюючи, на що вони стали приречені.
    А далі... Біль! Стогін! Кров! Втрати! ... Важкі втрати своїх друзів-побратимів, які стали такими рідними, у тих чужих, афганських горах. І дні!!!... Дні відліку повернення додому, до рідних серцю куточків, запашного маминого хліба і коханих серцю очей.
   Ще довго їм не снитимуться кольорові сни, лиш відгомін страшних ущелин і крик... ! Жахливий крик, який врізався в їх пам`ять, на все життя.
   Час не гоїть їхніх ран, бо покалічені війною душі, назавжди будуть тягарем у їх серцях і пам`яті. І біль втрати за тих, хто так і не повернувся з тієї війни і назавжди залишилися двадцятирічними юнаками в нашій свідомості. Про них тепер, говорить лише наша пам`ять і дошки-пам`яті та шани, встановленні на будівлях навчальних закладів.
   Але піклування і любов рідних відігріли поранені душі тих, хто вижив.
   І сьогодні, вже вони виховують, нове покоління наших відважних захисників, які боронять кордони нашої держави. Свою мужність і відвагу, вони привили своїм дітям, які не вагаючись, пішли на захист України.
   І знову жінка-мати, схилилась над святим образом, у тихій молитві за сина! За всіх дітей - бо їх чужих немає!
  Такими мінорними нотами, була пронизана наша зустіч з воїнами- афганцями. Скупа чоловіча сльоза, давила груди, а гаряча жіноча - немала зупинку, коли діти читали вірші, а бібліотекар зачитала лист із болем і криком душі жінки воїна-афганця, а тепер і матері воїна АТО.
   З побажаннями миру та добробуту звернулись до присутніх наші воїни -Козарчук М. та Ісаєнко М. А діти вручили їм обереги виготовлені власноруч. В глибокій шані присутні, хвилиною мовчання та покладанням квітів до могил полеглих, вшанували пам`ять - Цимбала Ю, Драндауш М. та померлого Решетнюка Д.

Козарчук Михайло - воїн- афганець біля світлин воїнів АТО, серед яких і його син - Коля!! Всі вони - наша гордість !

Покладання квітів на могили загиблих воїнів-афганців з с/бібліотекарем, учнівською молодю та воїном-афганцем Козарчуком М.