18 квітня у світі відзначають Міжнародний день пам’яток та визначних місць. В Україні в цей день також відзначають День пам’яток історії та культури. Тож наша бібліотека  не стояла осторонь цієї пам’ятної дати і провела для своїх читачів екскурс "На історії - наше майбутнє". Підготувавши  та презентувавши своїм користувачам тематимчну літературу, бібліотекар таким чином розкрила дану тематику та занурила користувача у світ нашого історичного та культурного минулого та пам’ятних знаків. Також за допомогою віртуального екскурсу, юнацтво мало змогу побувати у різних куточках України та ознайомитись з її спадщиною в цих напрямках і дізнатись, що Міжнародний день пам’яток і визначних місць, або День всесвітньої спадщини був заснований згідно з рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО (липень 1983 року) з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць .
 Метою заходу було підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь.
В Україні у цей день також відзначають День пам’яток історії та культури, встановлений згідно з Указом Президента від 23 серпня 1999 року. У липні 2000 року набув чинності Закон «Про охорону культурної спадщини», який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
 Державний реєстр нерухомих пам’яток України нараховує понад 56 тис. об’єктів історичної спадщини, окремі з них одночасно є пам’ятками архітектури або пам’ятками містобудування.
Деякі пам’ятки, розташовані на території України, внесено також до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Зокрема це: собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями і Києво-Печерська Лавра в Києві, ансамбль історичного центру Львова, резиденція митрополитів Буковини в Чернівцях, залишки стародавнього міста Херсонес Таврійський у Криму, дерев’яні церкви Карпатського регіону, Дуга Струве та букові праліси Карпат.
Станом на 2017 рік український уряд запропонував внести до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО ще 16 об’єктів.